Пам’ятаймо тих, хто загинув, і хто залишивсь живими!

Велелюдно і не без проявів тривоги пройшли в Україні дні пам’яті і вшанування живих ветеранів Другої світової війни. Останніх залишилось обмаль. Але вони стали символом нескореності народного духу, ще одним підтвердженням того, що людину можна убити, але не можна перемогти.

Багато про що говорить масове волевиявлення народу не забувати воїнів Перемоги над фашизмом, не допустити будь-якого поневолення. У Черкасах центральні площі, територія Пагорбу Слави, де похоронені визволителі міста, були переповнені народом. І кожен хотів квітами висловити свою вдячність їм.

Напередодні майже в усіх трудових колективах відбулись вшанування захисників Вітчизни. З ініціативи керівників агропромислової компанії «Маїс» у селах Вергуни, Мошни, Красносілля, Боровиця, Топилівка, Гельм’язів, де орендують землю, відвідали і привітали учасників бойових дій у ході Великої Вітчизняної війни, воїнів-інтернаціоналістів і захисників України нав’язаної нині українському народу війни за Донбас.

Радо зустрічав гостей у своїй самотній, але затишній оселі, що у Гельмязеві, Іван Антонович Швадчин — єдиний на Золотоніщині бойовий кадровий офіцер-фронтовик Другої світової війни.

Зі словами вдячності ветерани і молоді воїни отримали квіти, продуктові набори, куди входили м’ясо, борошно, крупи, олія, яблучний сік. Всі були зворушені увагою, дякували за турботу. «А інакше і не могло бути, — наголосив голова ради директорів групи компаній «Маїс» Сергій Терещук. — Ми і надалі будемо продовжувати цю роботу. Адже наш обов’язок — пам’ятати про тих, хто загинув, і турбуватись про тих, хто залишивсь живими».

DSC_1025 DSC_1008

DSC_1017