Висока місія черкащан – єднати суспільство

Сергій Осадчий, генеральний директор агропромислової компанії «Маїс»

Щороку до Тараса їдемо всією сім’єю. Святі місця наснажують і спонукають осмислювати все, що діється з нами. Вважаю, до Шевченкових витоків має йти кожен українець особисто, аби відкрити для себе велику істину – Україна як держава можлива, коли ми будемо єдиним народом. Почуттям родинності «у сім’ї вільній новій» треба проникнутись кожному. У багатьох ці парості уже сходять, бо їдуть на могилу Великого Провидця не за чиїмось повелінням, не шикуються, як було раніше, у колони для показної ходи, а на високій Тарасовій горі говорять з ним серцем, звіряють з його думами, заповітами найсокровенніші свої помисли.

Канів,-церква-10.03

Прозрінню і єднанню українства допомагає церква Покрови Пресвятої Богородиці, споруджена за сприяння «Маїсу» і коштом Сергія Терещука. Люди під’їжджають до підніжжя Чернечої гори, заходять до Церкви, а звідти піднімаються до місця вічного спокою Тараса. У день наших відвідин до комплексу прибуло 300 пластунів, щоб причаститися Божим благовелінням і Шевченковим словом. Церкву тепер називають віряни міжконфесійною. В день смерті Шевченка поминальну молитву в ній здійснив Митрополит Черкаський і Чигиринський Української Православної церкви Київського патріархату Іоанн, а наступного дня вже втретє сюди прибули Блаженнійший Патріарх Української Греко-Католицької церкви Святослав Шевчук та владика Йосиф. І це правильно – єднання розпочинається з порозуміння. Пам’ятаєте Шевченкове: «Обніміться ж брати мої, молю вас, благаю!»

Думаю, що Канівський заповідник українцями повинен сприйматися як Святі місця Христа в Єрусалимі чи гора Афон у Греції. Адже навколо Чернечої гори розташовані наші історичні святині. Тут поранені і літні козаки лікувались та мали свій прихисток. Тут поховані три гетьмани України – Іван Підкова, Яків Шах та Самійло Кішка.

З розповідей діда малий Тарас знав про це і вже у зрілому віці заповідав похоронити його тут. Тому в Україні немає святішого куточка.

Шевченко для нас не просто поет, це справжній геній, він відродив українську мову, яку до нього називали мужицькою, відкрив світові українську душу, окреслив шляхи до волі, закликав до боротьби з будь-яким пригнобленням. Мені імпонує, що до Шевченка ідуть не тільки у поминальні дні, а й в усяку пору, свідомі й не зовсім, всі, кого кличе душа до очищення. Хіба не показово, що байкери, люди далекі від політики, щорічно їдуть до Тараса як до свого покровителя – бунтаря до несправедливості. Тут сам Шевченко надихає, щоб ти відчув себе людиною і свідомим українцем. У цьому, на мій погляд, полягає і найголовніша місія черкащан, як земляків великого Тараса.