Гібриди кукурудзи силосної групи ТОВ «АПК «Маїс» — гарантія зростання надоїв на ваших фермах!

Вибираючи гібрид кукурудзи, фермери приділяють дедалі більше уваги напряму його використання (зерно, силос, подвійний напрям). Існує кілька особливостей, про які ми мусимо пам’ятати під час обрання гібрида для вирощування. Гібрид, що здатен забезпечити високий урожай зерна, має певну відмінність від гібрида для використання на силос. Силосні гібриди вирощують, зокрема, для отримання більшої кількості молока з одного гектара. Тому в них вища урожайність зеленої маси та краща її засвоюваність порівняно з гібридами зернового напряму використання. Вони формують високорослі ремонтантні рослини з широкими листками і великими качанами. Зернові гібриди – низькорослі, формують, як правило, один качан. Листки і стебло на момент збирання цих гібридів повністю висихають. Вирощуючи гібриди на силос, потрібно зважати на той факт, що ми хочемо отримати не просто максимальну кількість зеленої маси з одиниці площі, а високоякісний легкозасвоюваний силос. Тож якими є критерії вибору силосного гібрида?
По-перше – ремонтантність. Ремонтантність кукурудзи – це здатність зберігати зелене забарвлення і підвищену вологість вегетативних частин рослини до настання повної стиглості зерна. Листки і стебло ремонтантних гібридів залишаються зеленими до повного дозрівання зерна навіть за стресових умов. Це особливо важливо у посушливих регіонах, де влітку відбувається підвищення температури в момент наливання зерна. Ремонтантні гібриди мають подовжений вегетаційний період, що своєю чергою позитивно позначається на накопиченні сухої речовини у качанах. Дуже важливо розуміти, що силосний гібрид – це не лише вегетативна маса, а й качан, вміст якого у якісному силосі має становити не менше за 50%! Саме качан є основним джерелом енергії, яку тварина споживає. Його засвоюваність дорівнює 80–85%, тоді як засвоюваність листостеблової маси – 50–55%. Крім того, вихід енергії з качанів становить 8,1–9,2 МДж/кг сухої речовини порівняно з виходом енергії з листостеблової маси – 4,6 МДж/кг сухої речовини. Шляхом простих розрахунків можна визначити, скільки енергії тварина споживає з качана, а скільки – з листя і стебла.
На це потрібно зважати й під час розрахунку густоти стояння рослин. Раніше, вирощуючи силосні гібриди, їхню густоту збільшували на 20–25 тис. рослин на одному гектарі. Це негативно впливає на енергетичну цінність отриманого силосу, позаяк за рахунок підвищеної густоти зменшується розмір качана і, відповідно, його відсоток у загальній масі. Якщо ж ми хочемо отримати високоенергетичний силос, не варто загущувати посіви, необхідно дотримуватись тих рекомендацій, що їх надають у каталозі виробника насіння.
По-друге – високорослість. Гібриди силосного напряму використання можуть сягати 3,5–4,0 м заввишки. У будь-якому разі силосний гібрид має бути високорослим і при цьому стійким до вилягання. Ось тут і потрібно згадати про вміст лігніну. Гадаю, всім відомо, що силосні гібриди повинні мати низький вміст лігніну, бо засвоюваність таких гібридів краща. Дійсно, засвоюваність листостеблової маси низьколігнінових гібридів дещо вища, але це не істотно впливає на вихід енергії з силосу, адже основна енергія надходить з качана, як ми вже згадували. Тут потрібно зважати й на те, що лігнін і целюлоза є основою клітинних стінок, і саме лігнін відповідає за міцність стебла, інакше кажучи, – за стійкість гібрида до вилягання. Силосний гібрид повинен мати міцне соковите стебло!
По-третє – еректоїдне розміщення листової пластинки. Ця ознака дає змогу збільшувати густоту посіву. Завдяки еректоїдним листкам, спрямованим угору, рослини не конкурують між собою. Вони ефективно використовують сонячну енергію та формують повноцінний качан за умов підвищеного загущення. Охарактеризувавши основні показники структури врожаю, від яких залежить отримання якісного силосу, хотілося б відзначити гібриди торгової марки «Маїс». Адже подвійного напряму використання (зерно/силос): Новий (ФАО 330), Моніка (ФАО 350), Берека (ФАО 390) та Аншлаг (ФАО 420). Частина цих гібридів є ремонтантними, високорослими, з широким еректоїдним листком і мають високу стійкість до вилягання. Потенціал урожайності цих гібридів становить 65–85 т/га зеленої маси залежно від ФАО. Завдяки такій широкій лінійці гібридів можна раціонально розподілити заготівлю силосу в часі без суттєвого навантаження на техніку й при цьому не погіршити якісні показники. За роки вирощування названі гібриди продемонстрували високу врожайність у різних регіонах і зайняли гідне місце в силосному сегменті кукурудзи України, що забезпечує збільшення продуктивності і рентабельності у тваринництві.

DSC_2353