Красносілля поглиблює спеціалізацію у тваринництві

Корова

Руслан Іванович Рожко працює у сільгосппідприємстві села Красносілля з 2000 року. Спочатку зоотехніком, заступником директора, а в 2011 очолив колектив і торує з ним непростий шлях відродження та становлення. Та як у фахівця душа його тяжіє до тваринництва. Керівництво «МАЇСУ» врахувало цей поклик і відвело господарству в Красносіллі цікавий сучасний напрям спеціалізації – вирощування і відгодівлі м’ясної породи худоби – абердино-ангусів.

Рожко

Розповідає Руслан Іванович Рожко:

– Нині основні наші зусилля сконцентровані на вирощуванні і відгодівлі абердино-ангусів. Порода цих тварин виведена ще у 19 столітті у Шотландії, а нині поширилась практично по всьому світу. Бо тварини легко адаптуються, утримуються в основному на пасовищах, переносять високу спеку і морози. Телята народжуються міцні і життєздатні, швидко набирають вагу. Яловичина ангуської породи тварин, так зване мармурове м’ясо, користується високим споживчим попитом.

- Як же ангуси прижились у Красносіллі?

– Нам ця порода була вигідна, бо в зоні господарства 500 гектарів притясминських заплав. А це природні випаси протягом весни-осені. Спробували зайнятись розведенням тварин ще у 2008 році. Найперше закупили 20 нетелів ангуської породи й почали розвивати м’ясний напрямок. Ангуси добре сприйняли наш клімат і корми, легко теляться. Нині їхнє стадо нараховує 433 голови, а плануємо найближчим часом вийти на 500.

- Спеціалізація потребує створення відповідної бази.

– Над цим працюємо паралельно і наполегливо. Для належного утримання у зимовий період реконструювали телятник, придбали необхідну техніку – трактор, кормові столи, сформували відгодівельні групи. Зараз ведемо реконструкцію ще однієї ферми для інтенсивної відгодівлі 120 голів бичків. Тут же розмістимо маточне поголів’я корів абердино-ангуської породи. У задумах створити базу для продажу готового, у вакуумній упаковці м’яса. Для цього плануємо збудувати забійний цех, визначаємось із структурою реалізації готового мармурового м’яса. Причому все це робити потрібно невідкладно. Бо вже і зараз на фермі стоїть група бичків вагою 580 кілограмів.

- Літечко невпинно вступає у полудень. Як же почуваються ангуси на притясминських випасах?

– Чудово, вологи цьогоріч для росту трав предостатньо. Тому основне поголів’я і молодняк нині кормляться на природних лугах. А це 250 голів. Для господарства таке утримання тварин на волі приносить відчутну економію.

- За Вашою розповіддю наполеглива праця трудівників.

– Так, добро творять їхні роботящі руки. Принагідно хочу подякувати доглядачам тварин на відгодівлі Людмилі Сердюченко й Ірині Перпелюковій. На випасах відповідально трудяться  Павло Нальота, Петро Міненко, Микола Циганенко, Юрій Діброва. А загалом усіма проблемами тваринницької галузі успішно опікуються зоотехнік Надія Магденко і завідувач ферми Валентина Сіряк.

         – То у невеличкому Красносіллі життя вирує, є робота для людей, є кому турбуватись про соціальну сферу.

– А так, свій адмінбудинок у центрі села ми реконструювали у дитячий садок, якого роками, як і школи, не було. А тепер там чудові умови й дитячий гамір. Та й черга. Бо молоді сім’ї, які мають роботу в селі, народжують дітей.

- А головний висновок: у невеличкого села зявилась перспектива. І дав її «МАЇС».

Корова2 DSC_0785 DSC_0797