Не цураймося роду свого

DSC_6525

Видання здійснено коштом Сергія Терещука.

 

DSC_6742+

Посічена, порубана, потоптана гудина нашого родоводу. Галяви безпам’ятства зробили нас німими, зневіреними, покірними. Стати твердо на ноги, вирішувати свою долю самим можна тільки здобувши духовну свободу. Українська нація потребує зцілення. Цей лейтмотив основний у книзі Валентини Коваленко «Роду криниця віща». Напередодні 155-ої річниці з  дня перепоховання найбільшого поборця за Україну і її народ Тараса Шевченка в обласних бібліотеках його імені та дитячій імені Василя Симоненка відбулися велелюдні презентації цього актуального видання. Представники науки, освіти, культури, творчих об’єднань палко підтримали добрий почин Валентини Михайлівни, відомого в області педагога, письменниці, літературознавця. Про мотиви написання посібника для всіх автор розповіла:

– Щаслива, що книга виявилася такою потрібною, її буквально розмели. Вона пішла вже між людей і працює. До правдивого відтворення нашого родоводу найперше долучилася духовно багата інтелігенція – науковці, вчителі, бібліотекарі, творчі особистості. Всім нам треба зосередитись на проблемах виправлення перекрученої історії України, родового гріха, виховання дітей у неповних сім’ях і безбатченків.

DSC_6617

DSC_6827Окремо звертаюсь до Сергія Миколайовича Терещука. Знаю, Ви живите українським духом. Щиро дякую за підтримку книговидання загалом і моєї книги зокрема. Без Вас її б не було. Такі благодійні місточки сприяють всеукраїнському рушенню до своїх витоків, до своєї справжньої незалежності.

Сергій Терещук, голова ради директорів групи компаній «Маїс»

– Вітаю черкащан з такою гарною подією. Згоден, замінити книгу не можна ні інтернетом, ні телебаченням. У ній живе слово, свіжа думка, світлий погляд. А головне – у слові живе наша душа. Моя мама, Тамара Андріївна, навчала дітей мові і літературі. Для підготовки уроків, відкриття дітям духовного світу їй потрібні були книги.

Поряд з мамою цілющою силою книги захопився і я. Як працівник аграрного сектора переконаний – високі врожаї без духовного наповнення людини не можливі. Тому вже у зрілому віці допоміг видати антологію української літератури. Разом із Валентиною Михайлівною потурбувались, щоб світ побачила збірка поезій Фросини Мороз, мужньої людини з Жашківщини, з дитинства прикутої хворобою до ліжка. Спільно ми долучилися до друку творів про воїнів-атовців. Роблю це, бо переконаний книга виховує свідомих громадян, здатних творити майбутнє України, боронити свою державу сьогодні.

Привернуло увагу і таке. Незвично для нинішніх часів було бачити довжелезну чергу уже свідомих шанувальників українських традицій, звичаїв, родоводу, щоб отримати книгуВалентини Коваленко. Твір безкоштовно дарував усім Сергій Терещук.