Поки жива пам’ять – герої не вмирають

DSCN767822 DSCN7696

Минає 30 років від смертельного вибуху в ніч (о першій годині 23 хвилини) 26 квітня 1986 року на Чорнобильській атомній станції. Від цього потрясіння здригнулись не тільки Полісся, Україна, а й весь світ. Те горе і нині з нами. Тисячі полеглих, померлих, на межі виживання інвалідів. Жорстока чорна мітка торкнулась кожного регіону, багатьох населених пунктів Черкащини. Днями пам’ятник жертвам Чорнобиля відкрили у селі Вергуни Черкаського району. Біль проймає серце кожного, хто підходить до нього – скорботна мати, а за нею кілька обелісків пам’яті, кличуть бути небайдужими.

За словами сільського голови Тараса Горбенка – це символи, що відображають масштаби трагедій України. Адже поряд з бідою Чорнобиля,ятрать втрати кращих українських синів у війні в Афганістані, на Майдані Гідності у Києві. А тепер наші воїни гинуть,  відстоюючицілісність держави на Сході України. Тому автори меморіалу Роман П’ятові Артур Мелконян об’єдналискорботу за всіма полеглими, щоб вони єднали наше прагнення жити в мирі і незалежно ще більше.

Голова районної ради Олексій Собко подякував мешканцям Вергунів, владі села, меценатам за патріотичну ініціативу і її довершене виконання. Аби були зрозумілими масштаби Чорнобильської трагедії, він повідомив, що тільки в Черкаському районі проживає нині 1345 постраждалих від зловісного вибуху на атомній станції, з них 211 ліквідатори першої категорії, 229 – другої, 744 потерпілих. Але біди, що випадають на нашу долю, загартовують нас, роблять стійкішими.

Цю думку підтримав генеральний директор агропромислової компанії «Маїс» Сергій Осадчий:

– У нас завжди знаходились борці, які протистояли грізним викликам долі, рятували народ, відстоювали мир і спокій держави. Так було в Чорнобилі, сьогодні нас захищають воїни антитерористичної операції на лініях вогню у Донбасі. Їхня звитяга надихає нас на кращу працю, на те, щоб наша земля з кожним роком ставала родючішою, красивішою, щоб ми єдналися і зміцнювали економіку держави. Мужності і перемоги усім нам у цій борні.

Перші весняні квіти – полум’яні тюльпани лягли до підніжжя новозбудованого пам’ятного меморіалу як знак волі вергунівців жити задля високої мети.

DSCN7666 DSCN7673