У сад “Маїсу” весна прийшла не за календарем

         – Поспішаємо, – пояснює головний технолог саду Станіслав Мельник, – бо треба встигнути до початку сокоруху, а площі у нас обширні. Але я спокійний, бо згуртували колектив професійний, навчили людей, кожен уміє читати дерева, робити обрізання так, щоб яблуні родили рясно і в нинішньому, і в наступні два роки. Щоб сформувати плодоносну крону одного деревця потрібно здійснити від десяти до тридцяти зрізів. Тому ця робота справді інтелектуальна. У саду чуються бадьорі жіночі голоси. Робота в розпалі. На хвильку зібралися разом. Питаємо, – з яким настроєм працюєте? – Заскучали після відпустки одна за однією, та й за роботою. Але хай бригадир скаже Світлана Семеняка. DSC_0472

 – А що тут розбалакувати. У нас є робота, яка нам подобається, непогана зарплата. Що нам ще треба. Мирне небо над головою. Не треба їздити по Європах, в Америку. Ми живемо вдома, на рідній землі і задоволені. А в «Маїсі» до того ж харчують смачно, возять на роботу, користуємось соцпакетом, все це безкоштовно. Жінки, члени бригади, з цим дружно погоджуються, додаючи:  «Є нам для кого і для чого жити».

         Станіслав Третяк, бригадир чоловічої бригади: «Ледачкуваті у нас не приживаються. Та й сумлінні не хочуть за когось працювати, тому й дисципліна і порядок».

         – А з нашого боку, – додає Станіслав Іванович, – важливо не тільки забезпечувати всі вимоги новітніх технологій вирощування якісних плодів, а й створити зручні побутові умови для своїх працівників. Для них спорудили будиночок, в якому їдальня, душ, кімната для перевдягання. Докупляємо туди ще сучасні меблі, щоб панували тут тепло і затишок. Та й віддача є. Торік зібрали один із найкращих в Україні урожай яблук.        Тому закріпити успіх, досягати більшого такому колективу під силу.           Це є наше головне завдання на нинішній рік.