Літа, як сполохані коні, злетіли

20160726_152254   20160726_152210

Гарцювали копитами по долі юнки у роки німецької окупації. І досі Марія Іванівна Ведмеденко з Гельмязіва пам’ятає  роботу на громадському дворі, тяжкі післявоєнні роки. Щоправда виглянуло на мить їй сонечко, вийшла заміж, родила двох синочків. Та небеса покликали всіх трьох (батька і синів) так рано до себе.

А роки – коні несли нестримно. І тільки в праці втамовувала біль і знаходила відраду. На фермі доглядала телят, 30 років відпрацювала на Гельмязівському молокозаводі, потім повернулась знову на колгоспну ферму обліковцем молока.

Виручав її великий оптимізм, радісне сприйняття життя, плекання трьох онуків. А ще співала – про себе і людям, бо має чудовий голос, знає багато старовинних пісень. Навіть у свої 90 порадувала ними своїх гостей, які завітали до неї цього дня.

Директор  ТДВ «Русь» Валерій Григоренко та сільський голова  Гельмязіва Людмила Могила побажали ювілярці  міцного здоров’я, добробуту, подякували за життєву мудрість,  трудові здобутки, вручили подарунки та квіти.

Марія Іванівна була приємно зворушена та щиросердо дякувала  гостям за увагу та теплі слова. Сьогодні, навіть у віці дев’яноста років жінка не втрачає оптимізму та сили духу.

Живіть, шановна Маріє Іванівно, ще довго-довго при здоров’ї і з втіхою, несіть в науку нам свою велику людяність.

20160726_152156-(1)