Вияв милосердя

DSC_9361На нашій планеті 10 відсотків землян – інваліди. Це надзвичайно багато. В Україні людей, які потребують підвищеної уваги, майже три мільйони. Виживати їм за нинішньої дорожнечі на ліки, харчі, навіть хліб, медичні послуги за мізерні пенсії неймовірно тяжко. Тому всі небайдужі громадяни, підприємства, організації, установи вважають, що допомога таким людям є справою честі, власної совісті. Кожен ділиться чим може, просто добрим словом.

Представники агропромислової компанії «МАЇС» у ці дні в усіх селах, де орендують землю, відвідали тяжкохворих, багатодітні сім’ї, вручили їм продуктові набори, інші потрібні речі. У Гельмязеві таких 43. «І жодного, – розповідає керівник ТДВ «Русь» Валерій Григоренко», – не оминули увагою. Кожному вручили продовольчі кошики, у яких крупи, борошно,  запашні яблука та соки із садів «МАЇСУ». Відвідали і місцевий будинок інвалідів. Напередодні перерахували 5 тисяч гривень, завезли картоплі. А в день підтримки інвалідів побували на зібранні і висловили підопічним добрі побажання.

***

Григорій Богославець із Хуторів все трудове життя працював на птахофабриці «Перше Травня». Інвалід був приємно подивований, що до його квартири завітали сільський голова Олександр Литвиненко, заступник генерального директора ТОВ АПК «МАЇС» Таїсія Руснак, колишній організатор виробництва на птахофабриці «Перше Травня» Степан Іванчук. Як і годиться – подарунки від гостей. І розмова про наболіле: «Держава, – бідкається Григорій Андрійович, – підзабула своїх трударів, призначивши, як на сміх, мізерну пенсію і придушила непомірними тарифами та цінами». Забриніла сльоза у ветерана при згадці сина Сергія. Адже воїн-контрактник у самісінькому горнилі війни на Сході, по лінії розмежування, транспортує снаряди, набої, буржуйки і все необхідне на бойових позиціях.

У Хуторах чимало багатодітних родин, які потребують підтримки та уваги. Так у дружній родині Кургузових Лілії і Максима п’ятеро дітей. Але в дружній сім’ї лиху не коряться. Тут панує атмосфера добра, оптимізму, любові, віри у краще. І вчаться цьому у Всевишнього. «Скільки Бог посилає, стільки і маємо», – каже мама. Дуже сподобались діткам дарунки – рум’яні і соковиті яблука, соки, смаколики. Гостинні господарі запросили гостей на каву із домашніми солодощами. Навіть цим штрихом формуючи у діток любов до ближніх.

***

Щедра осінь із яблуками завітала до осель людей з особливими потребами у Мошнах. А це родини Остапців, Царенків, Чеберяків, Швеців, Дудників, Коржів, Теслів, Лучків, Брусів. Місію добротворення виконали сільський голова Богдан Шкарбута і виконавчий директор фермерського господарства «Терра» Василь Скоробагатько.

         Не забуваймо виявляти милосердя і турботу про цих людей не тільки одного дня.

DSC_9372 DSC_9348DSC_9375DSC_9381 DSC_9386