Захистити країну і нагодувати людей

Щасливі переможці розиграшу лотереї від “Маїсівців” отримали гібриди кукурудзи

Щасливі переможці розиграшу лотереї від “Маїсівців”

Охарактеризував “Маїсівські” гібриди Сергій Пасєка – директор СТОВ “Зоря-Маїс Насіння”

Охарактеризував “Маїсівські” гібриди Сергій Пасєка

Екскурсія заводом

Екскурсія заводом

Фото на згадку після екскурсії калібрувальним заводом

Фото на згадку після екскурсії калібрувальним заводом

Ultimate Responsive Image Slider Plugin Powered By Weblizar

Без хліба і миру життя немає. Тому Україна і весь цивілізований світ прагнуть досягти спокою на Сході, щоб змовкли нарешті гармати, гради, заглушили двигуни танків і БТРів, а на мирні поля вийшли трактори, щоб засівати гони, плекати майбутній урожай. Таким був лейтмотив регіонального науково-практичного семінару аграріїв на базі агропромислової компанії «Маїс».
Місце заходу обране не випадково. Адже «Маїс» – флагман з виробництва насіння не тільки гібридів кукурудзи, а й провідних зернових і технічних культур. Аналогів такого сучасного і потужного калібрувального заводу в Україні годі пошукати. «Оце і є Європа», – зазначив один із учасників семінару після презентації підприємства директором департаменту з виробництва Олегом Калінчуком. Ділова розмова зосередилася навколо насущних хліборобських справ, особливостей нинішніх польових робіт. А суть їх найвлучніше висловив генеральний директор ТОВ АПК «Маїс» Сергій Осадчий.

Якщо сьогодні не посіяти, то й сподіватися марно.

Кожен селянин, в якому стані він не був, навіть хворий чи то немічний, а на весні іде і обробляє землю. Кличе поле і нас. Хоч і йде війна на Сході, а ми маємо плекати урожай, дбати про родючість землі, посіяти високоякісним насінням. Бо без хліба ні людям, ні державі ніяк. «Маїс» сіє сам і готовий допомогти іншим. Пропонуємо гібриди як вітчизняної, так і закордонної селекції. Насіння плекають наші агрономи на полях, до кондиції доводимо на нещодавно збудованому новому заводі. Протягом двадцяти років співпрацюємо з провідними іноземними компаніями «Монсанто», «Лімагрейн», «RAGT». Брали для виробництва їхні гібриди, тепер надаємо їм наші послуги. Дуже серйозно працюємо з дослідним інститутом степової зони, що в Дніпропетровську, над створенням вітчизнянихгібридів. Цьогорічна виході їх шість нових. Вони різної стиглості – ранньої, середньої і пізньої – абсолютно конкурентоспроможні із закордонними за урожайністю і віддачею вологи в період достигання. До цих переваг додається і цінова складова. Уявімо на хвилинку, що на насіннєвому ринку немає «Маїсу». То для більшості господарств насіння закордонне стало б недоступним. А «Маїс» залишив минулорічну ціну. Хоча і на нас тиснуть ціни за мінеральні добрива, засоби захисту рослин, і, звичайно, пальне. Попри все до насінництва ставимось серйозно – це перш за все просторова ізоляція рослин, маємо набір техніки, щоб вчасно видалити волоть, щоб не було запилення. А ще всі ділянки гібридизації у нас на поливі – це 2,5 тисячі гектарів, де встановлені фронтальні зрошувальні установки. А нині працюємо над виготовленням проектної документації ще на три тисячі гектарів. Все це дає можливість отримувати дуже якісне і виповнене зерно.

Кожна весна неповторна
– І зі своїми особливостями, – вважає директор департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Ігор Колодка. – Але вони не повинні вплинути на продовольчу безпеку держави, позначитись негативно на рівні життя людей. Черкащани мають бути спокійними. Озимих на зерно посіяно навіть більше, ніж торік, на 38 тисяч гектарів, а всього озимих 277 тисяч гектарів. Щоправда зима наклала свій відбиток – бо частина сходів зріджені і слабкі, потребують підживлення.
Особливості нинішньої весни, вважає Ігор Леонідович, не стільки кліматичні та погодні, як економічні і фінансові. Найболючіше по хліборобах вдарила непомірна дорожнеча міндобрив, засобів захисту рослин та пального. На тлі безвиході для селян монополісти різних мастей ніби змовилися. Долар упав, а ціни на товари несправедливо застигли на високій позначці. І в державі не вистачає сил вирівняти ситуацію.
Другий леміш, що підрізає сільськогосподарське виробництво, – кредити. Їхні ставки зашкалюють – 23-27 відсотків. Ніде у світі такого немає. Держава пробує вплинути через Аграрний фонд, розширюючи закупівлі збіжжя, наперед, сплачуючи половину нинішньої ринкової вартості товару, решту віддасть після жнив. Але знову ж таки цього недостатньо. На цьому сірому тлі проблискує ініціатива «Приватбанку». Він подає руку фінансової допомоги господарствам, сплачуючи їх витрати уже сьогодні під 4 відсотки за послуги за умови майбутніх розрахунків після збирання врожаю. Таку ініціативу варто вітати, адже банк стає партнером сільгоспвиробника, – наголошує Ігор Леонідович.
А загалом на Черкащині хліба буде вдосталь, адже аграрії виробляють в десятки разів більше зерна, ніж споживають жителі області.
Учасники зібрання мали змогу поділитися наболілим, отримати консультації від спеціалістів різних фахових служб області. Найбільше турбує непомірність введених Урядом і парламентом аграрних податків, які зросли в десятки разів. Дехто засумнівався у доцільності господарювання за такого тиску. А ще дозоляє каламутність, непрозорість у земельних відносинах. Погано і орендарям, і орендодавцям, які не можуть знайти у паперовій круговерті кінці для законної співпраці. Сільські ж громади, їхні радивідсторонені від цього процесу. За їхніми очима, плечима землю наділяють у верхніх недосяжних інстанціях.
Як висновок, науково-практичний семінар на базі «Маїсу» вдався. Багато побачено, почуто, обмірковано і буде реалізовано на полях.
Микола Костецький